На Монблані та Матерґорні, в Татрах і Гімалаях завжди можна побачити альпіністів, які їдуть на короткій (до 15 м) мотузці та тих, хто розтягується на всю (або майже всю) довжину мотузки. Людина з невеликим досвідом у альпінізмі, як правило, знаходить аргументи за один із варіантів і починає критикувати другий. Але якщо розібратись, то всі прийоми страховки мають право на існування.
Перерахуємо основні ситуації, в яких буде використовуватись страховка:
1. Льодовик (закритий, відкритий)
2. Льодопад, альпійський або водоспадний лід
3. Прості скелі
4. Складні скелі, мікст
5. Гребневі ділянки
6. Ділянки зі штучними допоміжними елементами та віа-феррата
7. Лазіння на ШТО
Також на кожному з перерахованих типів рельєфу можуть бути дві основні конфігурації: всі учасники звʼязки мають приблизно однаковий досвід та мають різний рівень досвіду (наприклад гід-клієнт).
1. На льодовику в першу чергу треба запобігти провалюванню в тріщину всіх учасників звʼязки, тому довжина мотузки має розраховуватись по формулі: приблизна ширина найширшої тріщіни в регіоні + запас. Використання техніки «short rope» (коротка мотузка) може бути безпечним лише на відкритих льодовиках за умови, що гід добре знає маршрут і розташування тріщин на цьому льодовику.
2. На похилому льоду (а правильніше сказати на льоду в межах особистих можливостей кожного із учасників) рух відбувається одночасно, страхуючись за допомогою бурів (гвинтів). Для запобігання зриву другого та зісмикування першого учасника можна використовувати затискові пристрої типу «ті блок».
У звʼязці гід-клієнт може бути використана техніка «мікропітчинг». Суть її полягає в тому, що перед складною (в даному випадку льодовою) ділянкою на льодовику гід скидає запас мотузки, пролазить соло складну ділянку, робить станцію та приймає клієнта з верхньою страховкою. Після чого знову переходить до техніки «short rope».
Техніка «short rope» (коротка мотузка) направлена на запобіганню наслідків втрати рівноваги, а не наслідків падіння. Вимагає високої концентрації та постійного контакту з клієнтом (поради де краще поставити ногу та де взятись рукою). Без «відчуття» клієнта така техніка може бути смертельно небезпечна для обох учасників звʼязки.
3. На складному льодовому рельєфі звʼязка рухається поперемінно: другий учасник страхує першого з нижньою страховкою, а далі перший другого (або другого і третього) з верхньою. Також можливий варіант закріплення поручч та рух по них наступних учасників.
4. На скельному рельєфі і міксті (льодово-скельна суміш) ситуація аналогічна: прості ділянки звʼязка проходить одночасно, складні – поперемінно, або вішає поруччя. Можливе проходження простих ділянок на короткій мотузці у схемі «гід-клієнт».
Також гід може використовувати техніку «мікро пітчинг». Перед скельною «сходинкою» гід скидає запас мотузки, соло проходить ділянку, робить станцію та приймає клієнта.
5. На гребенях є 4 основних види страховки:
5.1. Одночасна: звʼязка рухається на вкороченій мотузці, страхуючись закладними елементами чи петлями (на скельному гребені), або льодобурами на сніжно-льодовому.
5.2. Комсомольська, або гуцульська. На гребенях, де встановлення проміжних точок неможливе (або займає багато часу). Мотузка, яка зʼєднує учасників, не проходить через проміжні точки. У кожного з учасників невеликий запас мотузки в руках, зібраний в кільця. В разі зриву одного з учасників, другий має стрибнути на протилежну сторону гребеня і тим самим зупинити падіння. Запас мотузки в кільцях потрібен для виграшу часу на прийняття рішення в яку сторону стрибати.
5.3. Поперемінно: звʼязка рухається поперемінно, встановлюючи проміжні точки. Використовується на складних гребенях. Також можливе закріплення горизонтальних поручч.
5.4. Мікро-пітчинг. Використовується на простих гребенях у звʼязці гід-клієнт. Гід проходить ділянку, робить страховку за допомогою петлі на скельному відколі, або закидає за нього мотузку (страховка за рельєф) та приймає клієнта.
6. На ділянках з допоміжними елементами та віа-ферратах за відсутністю спеціального страхувального спорядження (ферратний сет) використовується одночасна або поперемінна страховка. Відтяжки простібаються в болти або кільця феррати. У звʼязці гід-клієнт також можливе використання техніки «мікро-пітчинг».
7. Страховка під час ШТО. Лазіння на штучних точках опори у більшості випадків вимагає використання поперемінної страховки, або закріплення поручч.